Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинарчина

Чинарчина, -ни, ж. = чинарка. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНАРЧИНА"
Доповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Дополнять, дополнить. З тії хмари дощик накрапає та синього моря доповняє. Мет. 446. АД. І. 99. Слізьми моря не доповниш.
Зба́бчений, -а, -е. Сморщенный. Горох збабчений. Вх. Лем. 417.
Намере́жити Cм. намережувати.
Натовкмачувати, -чую, -єш, сов. в. натовкмачити, -мачу, -чиш, гл. Набивать, набить, напихать. Натовкмаче було туди сухарів житних. О. 1861. XI. 27.
Обміжний, -а, -е. Пограничный, межевой.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми. Волч. у.  
Пронняти, -йму, -меш, гл. = проняти. Наче ножем пронняла Христю наскрізь. Мир. Пов. II. 78.
Розгарюкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгарикатися.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.
Шепотання, -ня, с. Шепотъ, шептанье. Мир. Пов. І. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНАРЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.