Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чех

Чех, -ха, м. 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕХ"
Борідочка, -ки, ж. Ум. отъ борода.
Вартно нар. Цѣнно.
Джорели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Бить ключемъ, струиться.
Лавонька, -ки, ж. Ум. отъ лава.
Позапрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (во множествѣ). Воли позапрягають. Грин. III. 50. Мої коні воронії да позапрягані стоять. Чуб. V. 534.
Пропиток, -тку, м. Пропитаніе. Пропитку немає. Н. Вол. у.
Ростурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Растревожить.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Тузувати, -зу́ю, -єш, гл. Тормошить. Стягли ляшка свині з коня, стали тузувати.
Утирка, -ки, ж. = відмастка 1. Угор. МУЕ. ІІІ. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.