Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» — ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Го́спідь, го́спода, м. = Господь. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені.
До́світ, -ту, м. Разсвѣтъ. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. У вікно полився тихий досвіт. у-до́світа. На разсвѣтѣ, передъ разсвѣтомъ. У-досвіта встав я.... темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє.
Зву́к, -ка, м. = гук.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный.
Продрухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Подол. г. За такою роботою продрухався, глянув по боках.
Роздоймити, -млю́, -меш, гл. = роздіймити = розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг.
Синьогрудка ж. пт. Lusciola suecica.
Тенето, -та, с. Тенета, сѣть охотничья, употр. преимущ. во мн. ч. тенета. Сѣти. Звір є, та в тенето не напудиш. Поставив чоловік тенета на зайця, а в їх піймалась лисиця.
Тринькати, -каю, -єш, гл.
1) Расточать, мотать, спускать деньги.
2) Картавить, нехорошо произносить.