Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубончик, -ка, м. Ум. отъ бубонець.
Бузьочок, -чка, м. 1) Ум. отъ бузьок. 2) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10.
Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл. 1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106. 2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима. Гол. II. 226.
Намурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Настроить (о камен, постройкахъ).
Обпатрювати, -рюю, -єш, сов. в. обпатрати, -раю, -єш, гл. 1) Обмывать, обмыть, заботиться о чистотѣ чьего тѣла. Вона їх обмиває, обпатрює, обшиває, задягає. 2) Ощипывать перья у птицъ, предварительно опаривъ кипяткомъ.
Потакач, -ча, м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи. Н. Вол. у.
Скосирний, -а, -е. ? Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Струнистий, -а, -е. Струноподобный.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь. Рк. Левиц.