Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

череп

Череп, -па, м. 1) Черепъ. Грин. І. 220. Вимовляю з голови, з черепа. ЕЗ. V. 105. До мізку череп розбиває. Котл. Ен. 2) Большой черепокъ. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕП"
Ачхи! меж. Чихъ! (Подражаніе чиханію). Хоч табаки понюхаю! —... Нюхнув та — ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Відбатожити, -жу, -жиш, гл. Отстегать кнутомъ.
Гиль! меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. ХС. ІІІ. 61. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси. Лебед. у.
Діви́ця, -ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном. стр. 292, № 53. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався царь до дівиці. Єв. Мр. VI. 22.
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
Здружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Подружиться.
Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Прищеплювати, -люю, -єш, сов. в. прищепити, -плю́, -пиш, гл. Прививать, привить. Чуб. II. 186. Прищепив яблуню. Щепій прищепив віспу. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10.
Староміський, -а, -е. Относящійся къ старому городу. Чуб. III. 199.
Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРЕП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.