Бражниця, -ці, ж. Продавщица браги.
Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы.
Обмірок, -рка, м. Недозрѣвшее, засохшее зерно. Cм. замірок.
Пергамен, -ну, м. Пергаментъ. Віковічні пергамени.
Пожувати, -жую, -єш, гл. Пожевать, изжевать.
Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Поцупити, -плю, -пиш, гл.
1) Потянуть, потащить.
2) Утянуть, утащить.
3) Потянуть, ударить. Через тин утікав та й не почеркнувся, як поцупив дядько ціпом, так я и осміхнувся.
Ритки, -ток, ж. мн. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго приготовляютъ основу для наматыванія на навой: родъ узкой рамки длиной въ ширину навоя съ рѣдкими поперечными зубьями или перегородками, сквозь отверстія между которыми проходять нити основы. Части: зубья — зубки, (въ Констаниногр. у. кіло́чки), отверстіе между ними — комо́ра, длинныя планки рамки — листовки, концы риток-засувки или замочки.