Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпосередний, -а, -е. Непосредственный. Желех.
Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый. Ном. № 6426. 2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Шевч. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Чуб. V. 482. Осадив назад біснуватих коней. Левиц. І. Ум. біснуватенький.
Вибій, -бою, м. 1) Ухабъ. Кіевск. у. Cм. вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
Посварка, -ки, ж. Ссора. І зачинають посварки з панами. К. ЦН. 178.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Розмовитися, -влюся, -вишся, гл. Поговорить, переговорить. Грин. III. 347. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною. Чуб. V. 375.
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
Сіроманський, -а, -е. Относящійся къ сіроману, горемычный. Де бережки широкії, ой там переправи сіроманськії. Грин. III. 591.
Служителька, -ки, ж. Служанка. Желех.
Чудуватися, -дуюся, -єшся, гл. = чудувати. Чудуються, дивуються жиди бородаті. Рудан. І. 37. Лани ся чудували, скільки має грошей. Гол. І. 162. Стали чудуватися з неї не помалу. МВ. (О. 1862. І. 99).