Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Зди́рник, -ка, м. = здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
На-по́хваті, нар. Подъ рукой. Лежала сокира на-похваті, а він узяв та й пішов. Н. Вол. у.
Перемальовувати, -вую, -єш, сов. в. перемалювати, -люю, -єш, гл. 1) Списывать, списать красками; перерисовывать, перерисовать (съ оригинала копію). Маляр перемалював собі нашого Миколу. 2) Измѣнить живопись. Маляр тебе послухав: бач, перемалював чобіт, як ти сказав. Кв.
Побородник, -ка, м. Раст. Tragopogon. Шух. І. 20.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Репетувати, -ту́ю, -єш, гл. Кричать, вопить, орать. Кричить баба, репетує, ніхто баби не ратує. Н. п. Репетує на всю хату. ЗОЮР. II. 34.
Утушковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. утушкуватися, -куюся, -єшся, гл. Кутаться, закутываться, закутаться. Наділа корсет, кожушину й свиту: і на щоб так утушковуватись. Харьк.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.