Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чарка

Чарка, -ки, ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. Ном. № 3493. по чарці треба. Слѣдуетъ выпить. Ум. чаронька, чарочка. Ном. № 11507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРКА"
Глота, -ти, ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.
Ледаче́нький, -а, -е., Ум. отъ ледачий.
Паня, -ня́ти, с. Барское дитя. АД. І. 8. Білеє личенько як у паняти. Чуб. V. 1147. Ум. панятко.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Росколуплювати, -люю, -єш и росколупувати, -пую, -єш, сов. в. росколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Расковыривать, расковырять.
Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл. 1) = рушати, рушити 1. Гн. II. 182. 2) = рушати, рушити 2. Грин. III. 584 На Варуха, як земля рухи. Драг. 11. Заходились рухати до господи. Грин. II. 275. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому. Грин. II. 334. 3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати. Пирят. у.
Сповна нар. 1) Вполнѣ. 2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.