Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Ізж.. Cм. зж.
Короткозоркий, -а, -е. Близорукій.
Нікудою нар. Некуда, нѣтъ пути (употребляется только, когда говорится о дорогі). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Пустопаш нар. Безъ пастуха. Ходять коні пустопаш. Тоді вони коней пустопаш попускали. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш.
Спрагота, -ти, ж. = спека.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь.
