Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екат. г.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
Делі́єнька, делі́йка, -ки, ж. Ум. отъ делія.
Доноша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = доношуватися.
Дячи́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ дьячка.
Забормота́ти, -чу́, -чеш, гл. Забормотать. Часом усміхнеться, то насупиться, то забормоче. Кв. I. 108.
Переволочити I, -чу, -че́ш, гл. = переволокти.
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.
Пообшарпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обшарпатися, но о многихъ. Як старці пообшарпувалися, а справити одежу ні за що. Богод. у.
Сплеснути, -сну, -неш, гл. Всплеснуть. ЗОЮР. II. 10. Оглянулась назад себе, в долоні сплеснула. Н. п.