Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випихати, -хаю, -єш, сов. в. випхати, -хаю, -єш и випхнути, -ну, -неш, гл. Выталкивать, вытолкнуть, вытѣснять, вытѣснить. Випихали з хати матір. Левиц. І. 411. Вона тебе випихає (заміж за удівця) на троє дітей, аби не за мене. Г. Барв. 233. Випхнули батька з хати. Левиц. І.
Гаснути Ii, -ну, -неш, гл. однокр. в. отъ гасати.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Ма́та, -ти, ж. Родъ толстой рогожи изъ соломы.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема. 2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити. Мет. 71.
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость. Желех.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла. Г. Барв. 127.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Цюпасом нар. По этапу. Бердич. у.