Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Імовірно нар. Довѣрчиво.
Обторганий, -а, -е. Обтрепанный. Вх. Уг. 255.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Підчісувати, -сую, -єш, сов. в. підчеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Зачесывать, зачесать вверхъ.
Повідкопувати, -пую, -єш, гл. Откопать (во множествѣ). Де які батько позакопував гроші, то тепер він повідкопував та й багатіє. Харьк.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви. Желех.
Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.
Умолити, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Оглянься, Господи, доколі твого гніву? Доколі не даси рабам тебе вмолити? К. Псал. 212.
Фрасунок, -нку, м. Печаль, забота, безпокойство. А по тім фрасунку напиймося трунку. Чуб. V. 1146.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним. Н. Вол. у.