Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сібірний

Сібірний, -а, -е. 1) Каторжный, тяжелый. Ой послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596. 2) Бранное: злодѣйскій. От сібірні. Ном. № 3568.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІБІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІБІРНИЙ"
Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. Федьк. І. 21. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Шух. І. 202. Іде біднє в полонинку. Шух. І. 201. біднята. Бѣдные люди. Вх. Уг. 227.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Навали́ти Cм. навалювати.
Нариштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) = нарихтувати. Нариштуйте джерела огняні на Чорне море. К. Бай. 93. 2) Наложить. Нариштували повнії мажи (харчу). ЗОЮР. І. 289.
Підтинник, -ка, м. Раст. Scrophularia nodosa L. ЗЮЗО. І. 135.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Пообсновувати, -вую, -єш, гл. Засновать (во множествѣ).
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Уклонити, -ся. Cм. уклоняти, -ся.
Фалд, -ду, м. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. Cм. хвалда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІБІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.