Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цірчати

Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІРЧАТИ"
Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.
Зажа́ртість, -тости, ж. Ожесточеніе, злоба.
Зрозумілість, -лости, ж. Понятность. Желех.
Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл.на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся. Новомосковск. ( Залюбовск.).
Обморок, -ку, м. бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.
Терличка 1, -ки, ж. Ум. отъ терлиця.
Тяжар, -ра, м. = тягар. Лиш один тяжар маю на серці. Федьк.
Фрела, -ли, ж. = флояра. Вх. Зн. 75.
Цицак, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 176.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.