Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у., Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. І. 85). Cм. утлий.
Зарі́бок, -бку и за́ріб, -робу, м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Ном. № 10660. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Г. Барв. 142. Як отож він правуватиме та хазяйнуватиме, то ніякого зароби не буде ні йому, ні людям. Лубен. у.
Калинка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Перервати, -ся. Cм. переривати, -ся.  
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. Ном. № 2905. 2) Дно въ суднѣ (Черк. у.), въ плоскодонной лодкѣ. Вас. 161. Мнж. 181. 3) Подставка; основаніе мотовила. Вас. 201.
Потерпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає. Чуб. V. 1091. 2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. ЕЗ. V. 200. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Н. Вол. у. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. Н. Вол. у. Злодій їден за другого потерпає. Н. Вол. у.
Примежовувати, -вую, -єш, сов. в. примежувати, -жую, -єш, гл. Примежевывать, примежевать, прирѣзать (земли). Стор. II. 117.
Стішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Чуб. V. 862. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Н. Вол. у. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)! Драг. 2.
Щедрити, -рю, -риш, гл. Щедро давать. Візьме грішний та й не верне, праведний дає і щедрить. К. Псал. 88.