Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бистрянка, -ки, ж. 1) Раст. Alburnus baldneri. Шейк. 2) Быстрая и глубокая рѣчка. Ум. бистряночка. Течуть річки бистряночки, що й не перескочу. Чуб. V. 577.
Гультя́й, -тяя́, м. Гуляка, кутила, лѣнтяй, повѣса. Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до коршми пити. Чуб. ІІІ. 127. Ув. Гультяї́ще. Великий гультяїще. Лукаш. 127.
За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Ли́занка, -ки, ж. Кушанье: сваренное молоко съ мукой. Шух. І. 142.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. Чуб. V. 565. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався. Грин. III. 671.
Неспроможність, -ности, ж. = неспромога. Неспроможність гіркая. МВ. (КС. 1902. X. 45).
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться. Ив. 21.
Правосудець, -дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх. Лебед. у.
Упудитись, -джуся, -дишся, гл. Умочиться.
Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.