Воробень, -бня, м. = воробець.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Кувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. 4) Раст. Naradus stricta L.
Підпоїти Cм. підпоювати.
Прилітувати, -тую, -єш, гл. = прилітати.
Сплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. сплестися, -туся, -тешся, гл. Сплетаться, сплестись, переплетаться, переплестись.
Стайка, -ки, ж.
1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Не моя жень, це стайка на моїй постаті.
2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. То-же, что и застайка.
Хрестачний, -а, -е. Положенный крестообразно.
