Викушувати, -шую, -єш, сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око.
Допина́ння, -ня, с. Дотягиваніе.
Краголь, гля, м.
1) Родъ кегля. Cм. краколь и скраголь.
2) Родъ скалки для катанья? (Хуста) качала в краглю на столі.
Обмоскалювати, -люю, -єш, сов. в. обмоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусять, обрусить.
Перворідень, -дня, м. Первородный сынъ. Побив тоді Господь в Єгипті перворіднів. Народиться у смерти перворідень.
Стрибун, -на, м. Прыгунъ. Стрибун, стрибунець. Ум. стрибуне́ць.
Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей.
Тиск, -ку, м. 1) Давка, давленіе. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Тиск народу. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства.
Ухопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ухопила його за серце тая чудовная краса.. ухопив за чесну гриву — схватилъ за волосы. — як собака обме́тиці, — шилом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. одними рука́ми не вхоплю. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. вхопити тропи. Попасть на надлежащую, дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?
Челядинонька, -ки, ж. Ум. отъ челядина.