Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Град I, -ду, м. = Гряд. Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов.
Ма́тінка, -ки, ж. Ум. отъ мати. Матушка. Журба не матінка. Въ разговорѣ женщинъ между собою употребляется какъ слово обращенія. Ох, моя матінко, як утомилась! Як згадаю, що стояв він гордий та спокійний такий, — матінко!.. ні, не піду!.. Ум. матінонька, матіночка. А приходить додомоньку, б'є і лає матіноньку. А нема роду найвірнійшого над ту матіночку.
Накпи́тися, -кплюся, -пи́шся, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила.
Негрунтовий, -а, -е. Безземельный.
Осолодуватий, -а, -е. Сладковатый. Ця горілка осолодувата.
Промантачити, -чу, -чиш, гл. Промотать, расточить. Не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
Хрякотиннн, -ня, с. = хряки.