Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвіркун

Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. І. 6. І цвіркун на видноці не цвірчить. Ном. № 1381. Cм. цвірчок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРКУН"
Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть. Екатер. у.
Джерме́льце, -ця, с. Ум. отъ джермело.
Злиде́нність, -ности, ж. Бѣдность; бѣдственное положеніе. Желех.
Оскверняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оскверни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять, осквернить. Святиї Божії міста ксьонзи скажені осквернили. Шевч.
Підбільшити, -ся. Cм. підбільшувати, -ся.
Підворотня, (ня́ти, с.?) = підворотень. Вас. 181.
Санжарівка и санжарка, -ки, ж. Названіе одной пѣсни, а также и танца. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ен. І. 19. Вони як вжарили санжарки. Алв. 55.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Вас. 148, 188. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. Н. п. 2) мн. Кровля. (Угор.). Ум. сволочо́к.
Уречи, -чу, -чеш, гл. = уректи. Желех.
Шандарак, -ка, ж. = андарак. І шандарак свій скинула, так спотіла бідна. Козел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІРКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.