Вікнастий, -а, -е. Съ большими окнами; со многими окнами.
Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. А щоб тебе гуска вбрикнула. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. Гуска соли. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки).
Дошпаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. дошпарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домазывать, домазать при обмазкѣ хаты глиной, при замазываніи щелей. Дошпаровуй уже швидче, а то ж воно висхне.
Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Нема в світі, як своя країна! рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку.
Пороситися II, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: пороситься. А свиня лиш поросилась.
Складати, -да́ю, -єш, сов. в. скласти, складу, -деш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. Так я свій крам у коробочку склав. Ганна сиділа, склавши руки. 2) Набирать, набрать (типографск. терминъ). З) Составлять, составить изъ отдѣльныхъ частей, собирать. Складати машину. 4) Слагать, сложить, составлять, составить, сочинять, сочинить. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Оці вірші віршую я для себе, братія моя! мені легшає в неволі, як я їх складаю. 5) Ариѳм. Слагать. — рахубу. Считать, посчитать. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. 6) — хрест. Креститься, перекреститься. Перед домом Божим хреста не склав, тим його й Бог скарав.
Спльовувати, -вую, -єш, сов. в. сплюнути, -ну, -неш, гл. Сплевывать, сплюнуть. Тричи треба сі слова проказати, за кожним разом по тричи спльовувати. Ой хоч поцілує, дак додолу сплюне.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться.
Уситити, -чу, -тиш, гл. — меду. Сдѣлать, сварить меду. Для свого синка меду вситила. Я сусідам угоджу, конав меду усичу.
Хряпкати, -пчу, -чиш, гл.
1) Хриплымъ голосомъ кричать.
2) О дергачѣ: кричать. Хрящ хряпчит.