Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викладання, -ня, с. 1) Выкладываніе. 2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. І. 306. Cм. викладати 2. 3) Раскладываніе. 4) Изложеніе.
Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
З'єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. 2) Отдать замужъ. Мати та з'єднала дочку за нелюба. О. 1862. II. 58. Я з'єднала доню за султана. К. МБ. X. 12. 3) Договорить. З'єднала го пасти Угельскоє стадо. Гол. 4)собі. Пріобрѣсть, снискать, расположить къ себѣ. Бо ти й суху з'єднаєш собі землю і всяка тварь прихилиться до тебе. К. Іов. 13.
Капуза, -зи, ж. = капелюха. Гол. Од. 18.
Кріпак, -ка и пр. Cм. крепак и пр.
Муля́рник, -ка, м. = маляр. Ум. мулярничок. Вичорнили брівки да мулярнички. Чуб. III. 145.
Облямуватися, -муюся, -єшся, гл. Окаймляться. Облямувалось берегами широке озеро. Щог. Сл. 102.  
Пасербиця, -ці, ж. Падчерица.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Тогобічний, -а, -е. , тогобічній, -я, -є. Находящійся или живущій на другомъ берегу, по ту сторону рѣки.