Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грип, -па, м. Птица, грифъ. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Зітну́тися, -тнуся, -не́шся, гл. = зтятися. Сам на сам із перевертнем зітнуся. К. ЦН. 244.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок. Вх. Зн. 23.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... Ном., стр. VII. У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Шевч. 208. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати. Н. п.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі. Зміев. у.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Мнж. 189. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається. О. 1862. V. Кух. 32.
Примітити Cм. примічати.
Сердюк, -ка, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. К. ЧР. 426. Списи блищать, шапки рябіють; бють тулумбаси; сердюки по полю скачуть. Греб. 343. 2) Сердитый, раздражительный. Лубен. у.
Скрипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Скрипѣть. На нозі сапян скрипить, а в горшку трясця кипить. Ном. № 11191. 2) Скрежетать. Василь як спить, скрипить зубами. Терск. обл. 3) Играть на скрипку. Пан узів скрипку, зачів скрипіти, а богом з жінков і родійов пішли в данец. Гн. II. 177.
Узбережжя, -жя, с. Берегъ, побережье. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра. К. (О. 1861. III. 6).