Виплекати, -каю, -єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку.
Зво́мпити и зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Здуби́тися, -блюся, -бишся, гл. Одубѣть. А щоб ти каменем став, а щоб ти здубився!
Зіли́на, -ни, ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. Ум. зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. Повалилась так, як зілиночка підкошена.
Кім'Ях, -ха, м. Комокъ слипшихся ягодъ, гроздь. Вишні так і висять кім'яхами.
Незбіраний, -а, -е. О молокѣ: цѣльное.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було.
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю».
Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться.
Шаделина, -ни, ж. = ошада.