Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

худок

Худок, -дка, м. = худко. Вх. Лем. 479.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДОК"
Вуголов, -ва, м. 1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ. Шух. I. 79.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Неосяжно нар. 1) Необъятно. 2) Недостижимо.
Позрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и зрушити, но о многомъ.
Пуслик, -ка х. Родъ одежды. З тим ся треба любувати, што в пуслику ходит. Гол. II. 424.
Схватити, -чу, -тиш, гл. = схопити. Схватив добре за Боже пошиття. Ном. № 3993.
Хавтур'я, -р'я, с. Поборы духовенства натурою. Набрав хавтур'я, що й до зеленої неділі станс.
Цапур, -ра, м. = цап і. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.