Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

худина

Худина, -ни, ж. Худоба, также: худое, тощее животное. Худину таку купив, що лиш шкіра та кости, а орати чим? Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДИНА"
Аке́ц! меж. Крикъ на телятъ. Шейк.
Басиста, -ти, м. Играющій на контрабасѣ. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Н. № 782.
Бобрунка, -ки, ж. = бобруниця. Вх. Лем. 393.
Зада́ча, -чі, ж. Задача. К. Гр. 102.
Заціди́ти, -джу́, -диш, гл. Сильно ударить, хватить. Грин. II. 172. Мир. ХРВ. 94. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. Котл. Ен. VI. 86. По потилиці й заціде. Г. Барв. 275.
Згодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Вскормить. Мати сина да народила, а народивши, згодувала. Чуб. III. 270.
Надпива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надпи́ти, надіп'ю́, -п'єш, гл. Отпивать, отпить, выпивать, выпить небольшую часть чего. Він надпиває трохи. Тоді вона несе надпитую чарку молодій. Грин. III. 431.
Плетка, -ки, ж. Сплетня. Плетка слухань не будеме. Гол. III. 261.
Поробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. Стор. МПр. О6. Поробили собі маленькі списи. ЗОЮР. І. 285. 2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ. Мил. 34.
Фелеґа, -ґи, ж. Рваный сердак, вообще изорванная штука одежды. Желех. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.