Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичак, -ка, м. Ножъ съ небольшимъ черенкомъ. Угор.
Білобородий, -а, -е. Съ бѣлой бородой, бѣлобородый. Ум. білобороденький.
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Витвердити, -джу, -диш, гл. Утвердить? Закрѣпить? Скаже слово, так як витвердить. Ном. № 12906.
Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку. Ном. № 1307. 2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Відбарбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки. Н. Вол. у.
Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!» Гол. III. 215.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9. 2) = лускач. Шух. I. 291.
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.