Випурнати, -на́ю, -єш, сов. в. випурнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Випурнув норець (з моря).
Кресання, -ня, с. Высѣканіе огня.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть.
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні!
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья.
Пороскипати, -паємо, -єте, гл. Раскипѣть, развариться отъ кипѣнія. Пороскипали вареники.
Снувати, -ную́, -єш, гл.
1) Сновать, дѣлать основу для тканія.
2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати.
Угодник, -ка, м. Угодникъ.
Утеребитися, -блюся, -бишся, гл. Взлѣзть, взгромоздиться, забраться во что. Позволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребиться. Чого се ти утеребився в льох?
Шкідливий, -а, -е. = шкідний. Синиця — не птиця, бо шкідлива дуже.