Бобровик, -ка, м. = бобровник.
Досто́йний, -а, -е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи?
Зажни́вний, -а, -е. Относящійся ко времени жатвы. зажнивні пісні. Пѣсни, которыя поютъ во время жатвы.
Кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Коновід, -во́да, м.
1) Приводящій на ярмарку для продажи лошадей? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шилники, милники, селяне, городяне, міщане... добрі люде! А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. Я шось скажу». Изъ выкликанія на базарѣ.
2) Конокрадъ. А вже циганів, отих коноводів... що обдурюють народ, так і не розминешся.
Крамний, -а, -е. Лавочный. Ми з Одаркою за нікольством не понапрядали на рушники та на хустки, то я оце крамне вам покупила. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. крамна комо́ря. Лавка. Голота... давай коло крамних комір поратись! Ум. крамненький. Нагайка дротянка з кілка не вбуває, сорочка крамненька кров'ю закипає.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Порощати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) О дождѣ, снѣгѣ: барабанить по окнамъ, стѣнамъ. Дощ порощить у вікно. Хуртовина все забиває та порощить у вікна.
2) Кричать торопясь, въ гнѣвѣ (о человѣкѣ).
Скройка, -ки, ж. Выкройка, шаблонъ (для шитья).
Цв'ягнути, -гну, -неш, гл. = цвигнути. .
