Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хорувати

Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРУВАТИ"
Ворона, -ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська. пт. = синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.
Ди сокр. диви. А ди-но. Смотри-ка. А ди-но, який нее побіг. Камен. у.. Cм. Дивитися.
Дочека́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дождаться. Так тяжко добра дочекатися, як з каміня. Ном. № 2028. Коли то того дочекається. Ном. № 5622.
Закаблу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаблу́чити, -чу, -чиш, гл. Загибать, загнуть. Желех.
Місти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, — Бог його святий знає. О. 1862. І. 29.
Молотобі́єць, -бійця, м. Помощникъ кузнеца, бьющій молотомъ. Харьк. г.
Наздопта́ти Cм. наздоптувати.
Очепити, -ся. Cм. очепляти, -ся.
Пороспозичати, -ча́ю, -єш, гл. Раздать взаймы (многимъ). Гроші пороспозичав. Св. Л. 185.
Пощебати, -ба́ю, -єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана. Гол. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.