Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину.
Здопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Стоптать. Сім пар черевиків я здоптала, а осьму пару в скринечку сховала.
Князювання, -ня, с. Княженіе.
Ласкав Cм. ласкавий.
Обудити, -ся. Cм. обужати, -ся.
Окравка, -ки, ж.
1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали.
2) Обрѣзокъ. Ум. окравочка.
Під'язувати, -зую, -єш, сов. в. під'язати, -жу, -жеш, гл. = підв'язувати, підв'язати.
Сприснути, -сну, -неш, гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою.
Сукманич, -ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ.
Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє.
2) Тихій, медленный.
3) Тихій, спокойный. Тихі води. Тихе море. Вітер тихий. У моїй господі тихій не живе зрадливий.
4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Ум. тихенький, тихесенький.