Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хорий

Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРИЙ"
Бочастий, -а, -е. Толстобокій Сиві воли поздихають і бочасті корови. Гол. І. 314.
Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Досажда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. досади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. К. Псал. 4. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає. Гліб. 34.
Кацапня, -ні́, м. соб. отъ кацап.
Коко I меж. Выражаетъ клохтанье курицы. А курочка коко да коко. Чуб. V. 113.
Ми́лувати 1, -лую, -єш, гл. Миловать, щадить, беречь. Нас ще Господь до якого часу милує. МВ. ІІ. 83. Нехай Бог милує. Ном. № 8388.
Підійняти, -ся. Cм. підіймати, -ся.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Прутчик, -ка, м. Ум. отъ прут.
Уявити, -ся. Cм. уявляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.