хованець

Хованець, -нця, м. 1) Прячущійся. Н. Вол. у. 2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ. Вх. Лем. 478. 3) Домовой, чортъ. Угор. Гн. І. 213.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 406.

Випадкові слова

Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.

повністю...

Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста. Канев. у.

повністю...

Присмагнутися, -нуся, -нешся, гл. = присмагнути 1. Вх. Лем. 456.

повністю...