Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Астро́но́м, -ма, м. Астрономъ. Ном. № 6540. Один був астроном і небо добре знав і зорі так лічив, як той вівчар отару. К. Дз. 141.
Гаймін, -на, м. Множество. У місті сьогодня гаймін огірків. Н. Вол. у.
Гайстер, -ра, м. 1) = чорногуз, Ciconia. nigra. Вх. Пч. ІІ. 9. Пирят. у. 2) = гайстра. ЗЮЗО. І. 113. Котл. Ен. VI. 43.
Ди́ркати, -каю, -єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.
Зжахну́тися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться. Ледве промовив писарь, зжахнувшись. Кв. II. 274.
Потрохи, потро́ху, нар. Понемногу. Пара робиться туманом і потроху піднімається вгору. Ком. II. 22. Ум. потрошку, потрішки, потрошечку. Бог дав їй усякої пашні потрішки. Грин. І. 7.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Сорокоуст, -та, м. Сорокоустъ. Кв.
Трубета, -ти, ж. = трембіта. Гол. І. 8.
Угав, -ву, м. Остановка, успокоеніе, покой. Нема йому вгаву ні вдень, ні вночі — кричить та й кричить, мов з його чорт лика дере. П'є й п'є, нема йому і вгаву. Ном. № 11703. Без угаву. Безпрестанно. Без вгаву мучила біда. Мкр. Г. 58.