Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хляп!

Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого. ЕЗ. V. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЯП!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЯП!"
Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. Посл. І грім біди не б'є. Посл. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. Фр. Пр. 44. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. Фр. Пр. 48. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. Чуб. V. 938. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. Фр. Пр. 42. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Гн. ІІ. 58. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. Драг. 47. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Фр. Пр. 46. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. Фр. Пр. 43. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Шух. І. 199. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою. Н. п.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. Ном. № 12207. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. Шевч. 132. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Грин. ІІІ. 499. Довго мабуть гнувся — не давав? МВ. (О. 1862. ІІІ. 74).
Зчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зчепитися, -плюся, -пишся, гл. Сцѣпляться, сцѣпиться.
Оброслий, -а, -е. Обросшій.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь. О. 1862. IV. 19.
Позакочувати, -чую, -єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Продиво, -ва, с. Большое диво, большое чудо. Левиц. І. 172. На продиво була вродлива. Г. Барв. 217.
Розвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розвідатися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо. Ком. І. 18. За колотнечею то що Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люде з Солодьків. Св. Л. 300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЯП!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.