Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо. Мир. ХРВ. 75.
Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. 361. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці. Макс.
Нікчемність, -ности, ж. Ничтожность, ничтожество. К. Грам. 46.
Омрак, -ку
Перемощувати, -щую, -єш, сов. в. перемости́ти, -щу́, -стиш, гл. Перемащивать, перемостить. Міст перемостили.
Почимхати, -хаю, -єш, гл. Скоро побѣжать. Вх. Зн. 43. Так почімхав, аж сі за ним закурило. Гн. II. 42.
Приваб, -бу, м. = приваба. Желех.
Продажник, -ка, м. = продавальник. Мил. 122.
Ріска, -ки, ж. 1) Капля, росинка. 2) Крошка. Ні ріски хліба. Рудч. Ск. II. 27. і ріски в роті не було́ — ничего не ѣлъ и не пилъ. Ном. № 12138. 3) Раст. Lemna. Вх. Пч. І. 11. 4) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 47, 49. Ум. рісонька, рісочка.