Зімі́вля, -лі, ж. 1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». 2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало.
Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Лі́вний, -а, -е. Умѣющій хорошо ловить. Кіт лівний, хлоп мівний — всюди поживиться.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене.
Невдалий, -а, -е. Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка.
Об'їзд, -ду, м. Объѣздъ. Як поїде на об'їзд, то сьогодня дома буде, а як поїде навпростець — і завтра не буде.
Полювати, -люю, -єш, гл.
1) Охотиться. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали.
2) Имѣть желаніе къ случкѣ (о коровѣ). Бабо! а що це ви жито жарите? — Та тут, не вам кажучи, телиця полює. Ми вже й бугая до неї підпускали, так ні, не помага, знов полює та й полює.
Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Стравня, -ні, ж. Пропитаніе, кормъ. Радом.