Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Закидни́й, -а́, -е́ Многоснѣжный. Зіма закидна.
Коромисел, -сла, м. и коромисло, -сла, с.
1) Коромысло. Несе дівка воду з броду, коромесло гнеться. Ой із броду несу воду, — коромисел гнеться.
2) Рычагъ, которымъ приводятся въ движеніе при звонѣ языки маленькихъ колоколовъ.
3) Дѣтская игра: двое дѣтей становятся другъ къ другу спиной, переплетаются руками и поочередно каждый нагибается впередъ, отчего другой подымается на воздухъ.
Ламання, -ня, с.
1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе.
2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135.
3) Ломота. Ламаня ма в кістю.
Поперемощувати, -щую, -єш, гл. Перемостить (во множествѣ).
Росходитися, -джуся, -дишся, гл. = розіходитися. Хтось співає.... Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий так і росходився на всі боки.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує.
2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Струсив грушу, назбірав... груш.
Товконути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть.
Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє.
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів.
