Відниця, -ці, ж. = відник.
Водильця, -лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії.
Гісь меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ.
Душни́й, -а́, -е́. Жаркій, знойный, душный. Яке б душне літо не було, а роскидай цю солому, то зараз де не возьмешься і мороз, і сніг. Літом день гарячий, душний. Ум. душне́нький.
Знаючий, -а, -е. Знающій. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже!
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись.
Перегравати, -раю́, -єш, сов. в. перегра́ти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Играть, сыграть сильнѣе, чѣмъ слѣдуетъ.
2) Только сов. в. Окончить играть. Музика переграла.
3) Осиливать, осилить въ игрѣ. Петро переграв Івана.
4) Только сов. в. Перебродить. Пиво переграло.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав.
Руно, -на, с. 1) Руно. Од вовка втечи, а руно принеси. Шерсть на тій собаці як руно. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. Ум. рунце. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа.
Слизько нар. Скользко. До церкви слизько, до дівчат близько. Ум. слизенько, слизьке́нько.
