Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видма, -ми, ж. Песчаное мѣсто, изъ котораго въ вѣтренную погоду засыпаетъ пескомъ ближайшія поля. Кролевец. у.
Глядати, -даю, -єш, гл. Искать, высматривать. Буду я собі мужа глядати. Гол. III. 397. Глядай, матко, довгий столець, бо вже мені вічний конець. Гол.
Літа́нья, -ньї, ж. Латанія, молебствіе. Літанью співає. Шевч.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Пересмуга, -ги, ж. Поперечная полоса. Мнж. 188.
Підроблювати, -люю, -єш, сов. в. підробити, -блю́, -биш, гл. 1) Поддѣлывать, поддѣлать. К. Кр. 22, 28. 2) Еще дѣлать, сдѣлать немного, додѣлать недостающее количество. Підроби вареників, а то не стане.
Подімство, -ва, с. Дворъ съ постройками, усадьба. Мнж. 189.  
Похрумати, -маю, -єш, гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.
Решт, -ту, м. = решта.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. К. ПС. 32. Впослідити мене ніхто не схоче. К. ЦН. 200. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Г. Барв. 507. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Г. Барв. 448. Наша кохана мова зосталась упослідженою. К. XII. 121.