Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хиренний

Хиренний, -а, -е. = хирний. Вередує, як той панич... І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляв, п'є. Шевч. 562.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИРЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИРЕННИЙ"
Відлучний, -а, -е. Отдѣленный, отдѣлившійся. Новомоск. у.
Ма́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. Мил. 192. 2) Мамка, кормилица.
Мша, мші, ж. Католическая обѣдня. Стор. МПр. 104.
Недогін, -го́ну, м. Остатокъ въ кубѣ послѣ перегона водки.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Позмордовувати, -вую, -єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).
Посвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. посвяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Рукополагаться, рукоположиться, постригаться, постричься. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Піду я в манастир, там посвячуся, на тебе, мила, не подивлюся. Гол. І. 249.
Посирий, -а, -е. Сыроватый. Лебед. у.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Соборувати, -рую, -єш, гл. Соборовать. Шось йому дуже погано, сьогодня вже запричащали й соборували.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИРЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.