Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. запха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. Чуб. V. 1081. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Св. Л. 219. Галушкою запихалася. Канев. у.
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Мали́шко, -ка, м. Малютка. Левч. 68.
Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. Вх. Пч. II. 7. 2) Зоол. Myoxus avellanarius. Шух. І. 22.
Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Проскурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ проскура. 2) мн. Раст. Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. І. 128.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Г. Барв. 207. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає. Мет. 354.