Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) Въ Полт. губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.
Відповідувати, -дую, -єш, гл. = відповідати. А що він відповідував? Черк. у.
Дрібо́чок, -чка, м. Ум. отъ дрібок.
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Лови́тва, -ви, ж. Ловля. На ловитву з багачами засів потай миру. К. Псал. 21.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Перекликати, -ка́ю, -єш, сов. в. перекликати, -каю, -єш, и -чу, -чеш, гл. Перезивать, перезвать. Молодая дівчинонька усіх хлопців перекликала. Чуб. V. 164. І все таки рідню свою я до себе перекликаю. Чуб. V. 457. Як уже всіх перекличе, то дівчата співають. Грин. III. 514.
Порошковий, -а, -е. звір. У охотниковъ: звѣрь во время отъ 1 октября по 1 марта. О. 1862. II. 62.
Терликати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть (на струнахъ).
Чужий, -а, -е. Чужой. Зайшов аж у чужу землю. Рудч. Ск. І. 85. Чужої дитини не май за свою. Ном. № 1196. Чужа сторона. Чужбина. На чужій стороні кланяйся й вороні. Посл. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс., Ум. чуже́нький, чуже́сенький.