Богородиця, -ці, ж. 1) Богородица. Народився із Марії дівиці, із святої Богородиці. 2) Молитва къ Богородицѣ: Богородице Діво. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Оченаш, — буде легше для нас. Куца Богородиця. Короткая молитва. 3) Второй день: а) Рождества Христова, б) Пасхи. 4) Капюшонъ въ плащѣ, свитѣ, буркѣ. Ти б накрив голову богородицею, а то дощ хляє як з решета.
Відняти Cм. віднімати.
Відпасуватися, -суюся, -єшся, гл. = відпасатися. Годують їх (москалів) аби як по городах, то вже вони по селах відпасуються.
Вільгий, -а, -е. Влажный, сырой.
Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. А змій як огонь горить, — так йому жарко. 2) — хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима.
Зробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать, произвести. Зроби, милий, золоті удила, щоб я твого коня до води водила. Гуси зробили великий крик. — своїм богом. По своему. Не куди й дів ті гроші, а купив дзвін; та вже й тим скривдив громаду, що зробив своїм богом. 2) Повредить кому колдовствомъ. Чоловік з голоду сохне, а дурні брешуть, що це йому зроблено. 3) — волю кому, чию. Исполнить чье желаніе. Ой чумаченьки, ой ви молоденькі, зробіть мою волю. 4) — ла́ску. Сдѣлать одолженіе. Велику ласку лині зроби, послухай. 5) — собі смерть. Наложить на себя руки. Ах волю сими собі смерть зробити, як в багацтві з нелюбом жити.
Кудись нар.
1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма.
2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Люблязно́ нар. = люб'язно.
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Поростулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростули́ти, но во множествѣ.