Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. На дрівітні дров ні поліна. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю.
Познобити, -блю́, -биш, гл. Поморозить. Картоплі познобило.
Поперечок, -чка, м. Ум. отъ поперек.
Пукнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гукни, та не пукни, або: та не стукни.
2) Лопнуть, треснуть.
Ричка, -ки, ж. Коровница, скотница. З дійницей ричка виступала.
Сідло 2, -ла, с. Сѣдло. Кінь знає, як му сідло долігає. Ум. сіделко, сідельце, сіделечко.
Скніти, -ні́ю, -єш, гл. = нидіти.
Трисв'ятий, -а́, -е́ Пресвятой, святѣйшій. Оттакої трисвятої.
Хуркнути, -ну, -неш, гл.
1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу.
2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці!