Воловий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Треба мені волового воза. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б), Насѣк. Hipparchia Hyperanthus. в) также волові очі. Раст. полевая астра, Aster amellus. воловий язик. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. б) Cynoglossum officinale. в) Symphytum officinale L.
Жребува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Метать жребій. Поділили моє плаття, про одежу жребували.
Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. зіркатий мак. = зіркач.
Марморо́вий и мармуровий. Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім.
Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Одержати, -ся. Cм. одержувати, -ся.
Принука, -ки, ж.
1) Принужденіе. Як не даси з прозьби, то даси з принуки.
2) Усиленная упрашиванія и понужденія при угощеніи гостей, считающіяся у крестьянъ обязательнымъ актомъ угощенія, а отсутствіе ихъ скупостью и невѣжливостью. Було що їсти й пити, тільки принуки не було.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл.
1) Раскуриваться, раскуриться.
2) Сильно дымить.
Теребити, -блю́, -биш, гл.
1) Чистить, очищать отъ шелухи, шелушить. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Теребити хвасолю, горох, кукурузу.
2) Очищать поле отъ кустарниковъ, деревьевъ.
3) Всаживать. Котре кволе, то голови у діжку не теребить.
4) Ѣсть усердно.
5) Твердить, говорить постоянно. Що кому треба, той про те теребить.
Щент Въ выраженіи: до щенту. До тла, до корня, совершенно. Дерезу до щенту викорчував, бо так росплодилась, що пів города запаскудила.