Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки. Желех.
Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.
Заки́хкати, -каю, -єш, гл. Засмѣяться сдержанно.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
Обаряти, -ря́ю, -єш, гл. = варитися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186.
Помівка, -ки, ж. = помовка. Це в нас така помівка. Камен. у.
Розсип II, -пи, ж. На Днѣстрѣ: лиманная береговая мель, слегка покрытая водою и во время сѣверныхъ вѣтровъ обнажающаяся на далекое разстояніе. Браун. 52.
Ступний, -а, -е. Относящійся къ ступѣ. Ступне колесо.
Укочувати, -чую, -єш, сов. в. укотити, укочу, -тиш, гл. 1) Вкатывать, вкатить. 2) Укатывать, укатать. Дорога вкочена. 3) Вкатываться, вкатиться. Обідньої доби саме пані вкотила, як на колесах. МВ. І.