Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпереводний, -а, -е. Неистощимый, неиссякаемый; постоянный. Лебед. у.
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Обашпорити, -рю, -риш, гл. Нащупать, отыскать.
Оберем, -му, м. = оберемок. Павлогр. у.
Похмуріти, -рію, -єш, гл. Нахмуриться, придти въ дурное расположеніе духа (о многихъ). Усі похмуріли, зажурилися. Мир. ХРВ. 140.
Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Камен. у. Вх. Зн. 55.
Провинник, -ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну. Рк. Левиц.
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Умислити Cм. умишляти.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.