Безденний, -а, -е. О посудѣ: не имѣющій дна, бездонный. Безденний горщик: безденна миска.
Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий.
Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку.
Зава́лювати, -люю, -єш, сов. в. завали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. 3) Переносно — закатывать, закатить. Він як завалив! Онъ какъ закатилъ (о ѣздѣ). Йому як завалили, то мабуть сот кілька. Завали́в пи́ти. Запилъ.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Де любов, там сам Бог пробуває. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Ой Боже, Боже, що тая любов може! до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці.
Ме́чет, -ту, м. 1) Печь для хлѣба (у черноморскихъ рыбаковъ). Поставили мечет, чи піч для хліба. 2) Лѣсокъ въ степи.
Проліс, -су, м. = праліс. За лісом, за пролісом золота діжа сходить.
Рубака, -ки, м. Рубака. Латин старий був не рубака і воюватись не хотів.
Шліхтування, -ня, с. Смазываніе пряжи шліхтою, піспою.