Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвилинник

Хвилинник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛИННИК"
Брондза, -дзи, ж. Бронза. І майстрові дали кувать із брондзи кесаря. Шевч. 608.
Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Війтувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть війтом. КС. 1882. V. 354.
Зажи́рливість, -вости, ж. 1) Прожорливость. 2) Любостяжательность, алчность. Нехай його Бог судить за його зажирливість. Г. Барв. 468.
Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Перемінити, -ся. Cм. переміняти, -ся.
Посхвачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Схватиться, вскочить (о многихъ). Побудив усіх, посхвачувались усі. Грин. І. 200.
Роспоряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. роспоряди́тися, -джуся, -дишся, гл. = роспорядити. Роспорядись, жінко, щоби ти зобрала хліб. Рудч. Ск. І. 80.
Сковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, -єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Ном. № 1725. Кому скується, а кому змелеться. Ном. № 3601.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЛИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.