Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бич, -ча, м. 1) Палка. КС. 1883. IV. 773. Не біжить собака від калача, але від бича. Чуб. І. 279. Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. Стор. II. 193. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Мик. 481. Ум. бичик.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц.
Заме́л, -лу, м. Смолотый зерновой хлѣбъ, мука. Той замел, що я вранці приніс зерно, зостався у млині. Новомоск. у.
Зняти, -ся. Cм. знімати, -ся.
Капкан, -ну, м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст. Мнж. 2) Ум. капкане́ць. Желех.
Обмислити, -слю, -лиш, гл. Снабдить. Ми тебе і хлібом, і одежою обмислимо. К. ЧР. 264. На попа за се козацтво нарікало... Роковщиною його не обмисляло. К. МБ. X. 3.
Органистий, -того, м. Органистъ, играющій на органѣ. Я не органистий — не перебіраю. Ном. № 12161.
Понапаковувати, -вую, -єш, гл. Наложить во что, набить, напаковать (во множествѣ).
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост. Левиц. Пов. 341.
Четверуха, -хи, ж. Мѣра поля: 1/4 загона. Черниг. г.