Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штука

Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. МУЕ. I. 75. 2) Искусство. Гал. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. Шевч. 181. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. Рудч. Ск. II. 150. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Ном. № 10620. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 6037. Бити не штука. Ном. №3811. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Стор. МПр. 72. Ум. штучка, штучечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКА"
Бідорака, -ки и бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Джеджо́ра, -ри, ж. Соя, сойка, Corvus glandarius. Вх. Зн. 14.
Жада́ння, -ня, с. Желаніе. Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь. К. Іов. 13. Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути. МВ. ІІ. 164.
Занево́лювати, -люю, -єш, сов. в. занево́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. Черк. у. 2) Принуждать, принудить. На городі терлиця, чогось милий сердиться, сердиться, не говорить, чорт його зиневолить. Грин. III. 659.
Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41.
Золотіти, -тію, -єш, гл. 1) Блестѣть какъ золото. На токах золотіють скирти. О. 1861. XI. 100. Глина така жовта, аж золотіє. Волч. у. 2) Обогащаться. Доля йому щиро служила, — так і золотів, так і золотів. МВ. І. 65.
Кулеша, -ші, ж. Кушанье: сваренная кукурузная мука. Kolb. І. 52. Шух. І. 140.
Попрятно нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.
Ухожати, ухождати. Cм. уходжати.
Ходка, -ки, ж. 1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку. Морд. Пл. 25. 2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати. Зміев. у. 3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі! МВ. І. 4) хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.