Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять.
Дійни́ця, -ці, ж. Подойникъ. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ум. Дійни́чка.
Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Зворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски.
Мря́чно нар. Туманно, дождливо.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Покліть, -ти, ж. 1) Часть колодезнаго сруба ниже уровня земли. 2) Рама бороны.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
