Бебех!, меж. Звукоподражаніе паденію или удару по чему-нибудь мягкому. От-от догнав... І бебех в могилу!
Верховодний, -а, -е. Желающій властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо.
Дото́чувати, -чую, -єш, сов. в. доточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Дотачивать, доточить о жидкости), доцѣлить. 2) Прибавлять, прибавить, увеличивать, увеличить. Чим Бог світлость доточив? — Огнем. Як почав я лізти і короткий мотузок не сягав аж до землі, то я візьму вгорі урву, а внизу доточу.
Запі́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться пѣной, запѣниться. «Грай же, море!» — заспівали. Запінились хвилі. А кабан таки справді запінивсь.
Мизе́рія, -рії, ж. 1) Бѣдность, убожество. Мизерія на сім світі мені молодому. 2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. У бодні мизерія, а доброго нема. Мизерії наклав дві скриньки. Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро.
Немудрий, -а, -е. 1) Глупый, безтолковый.
2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту — думу немудрую.
Позадріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Бачите, як позадріпувалися? Усісіньку дорогу дощ мочив.
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).
Порозруйновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разрушиться (во множествѣ). Будівлі без догляду порозруйновувалися.
Розвівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розвіяти, -вію, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Буйний вітер повіває, широкий лист розвіває. Шкода, шкода білого цвіту, що розвіяв вітер по всьому світу.
