Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верещака, -ки, м. Крикунъ, пискунъ.
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Дурноло́бець, -бця, м. Дуракъ. Сказано — святі отці карбованці: з дурнолобця зроблять розумовця. Харьк.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Ном. № 9217. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. Мет. 39. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Побриндзати, -дзаю, -єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Поперелякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Перепугаться (о многихъ). Левиц. Пов. 289. Люде тікають з поля, усі поперелякуються. Ком. І. 42.
Попригнічувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и пригніти́ти, но во множествѣ.
Простьобати, -ба́ю, -єш, гл. Простегать.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.