Блювати, блюю, -єш, гл. Блевать, рвать. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати.
Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Вовна, -ни, ж. Шерсть овечья. Із його добра, як з козла — ні вовни, ні молока. наказав три мішки (сім мішків) гречаної возни. Наговорилъ чепухи. Ум. возночка.
Дручи́на, -ни, ж. = дрючина.
Забага́ти, -га́ю, -єш, гл. = забажати. Бач, чого забагається.
Крадючий, -а, -е. Крадущій. Води, Боже, і на трудящого і на крадючого.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій.
Тандитниця, -ці, ж. Старьевщица, ветошница. Ум. танди́тнична.
Черпаковий, -а, -е. Относящійся къ черпаку. черпако́ва хватка. Cм. хватка.
