Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учарувати

Учарувати, -рую, -єш, гл. 1) Очаровать. 2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала. Лукаш. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧАРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧАРУВАТИ"
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Го́рстка, -ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4 — 5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. І. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.
Му́штра, -ри, ж. Военное ученіе. Шевч. 68. Москалі на мушрі. Левиц. І. 493. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають. Кв. І. 169.
Обдзьобувати, -бую, -єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Гол. Всі ягоди на вишні обдзюбали. Греб. 368.
Осетар, -ра, м. Щегленокъ, Tringilla carduelis. Вх. Уг. 256.
Приморити, -рю́, -риш, гл. Приморить.
Пушкарський, -а, -е. Артиллерійскій.
Сугроба, -би, ж. Большая выбоина. Мнж. 192.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Усміхливий, -а, -е. Улыбающійся. Усе був приязний і усміхливий. О. 1862. II. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧАРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.