Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ.
Божище, -ща, с. Идолъ. Велик Господь, велик і хвален, страшніший над усі божища; бо всі боги — німі статуї, Господь же сотворив вселенну.
Зари́вкуватий, -а, -е. Сварливый, заводящій ссору.
Норівоньки, -ків, м. мн. Ум. отъ норови. Cм. норов.
Паля, -лі, ж.
1) Свая. Поженуть чоловіка п'ятнадцять палі бить. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. палю забивати. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає.
2) Колъ. на палю вбивати. Сажать на колъ.
3) Дѣтск. палка.
4) Ударъ линейкой по рукѣ. палі дати. Ударить линейкой по ладони.
Податний, -а, -е. О горшечной глинѣ: мягкій, легко поддающійся при работѣ.
Престіл, -толу, м.
1) Престолъ, тронъ. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Поскидав потужних з престолів.
2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя». Вона йому відповіла: «неправда твоя». Привів її до престолу: «тепер ти моя». Вона йому відказала: «неправда твоя».
Причмелити, -лю, -лиш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений.
Тороп, -па, м. Поспѣшность, смятеніе. З торопа не вгледіла, де що і стоїть.
Цурупалля, -ля, с. соб. отъ цурупалок.