Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дарува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується. Федьк. Пов.
Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині. К. Псал. 159.
Корса, -си, ж. Полозъ саней. Шух. І. 180.
Накади́ти, -джу́, -диш, гл. Накадить.
Озимніти, -нію, -єш, гл. Охладѣть.
Ості, -тів, ж. 1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Kolb. І. 73. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. Шух. І. 222, 223. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. Шух. І. 20. 2) Раст. Cirsium. Шух. І. 20.
Покапати, -паю, -єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74.
Попідсолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Розсіяти, -ся. Cм. розсівати, -ся.
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.