Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Чуб. Нерівно відрізалося.
Гноїсько, -ка, с. = гноївня.
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги. Вх. Пч. II. 6.
За́га, -ги, ж. Изжога. Зага пекла. Канев. у. МУЕ. III. 55.
Ланцюг, -га, м. Цѣпь. Біда за біду чіпляється, як у ланцузі кільце за кільце. Ном. № 2164. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе (невольника) брати. Дума. Несе з України аж у Сібір ланцюг-пута. Шевч. 455. Не рвися, як собака на ланцюзі. Ном. № 3162. Назад рученьки зв'язали, в ланцюг ніженьки скували. Чуб. V. 986. Ум. ланцюжок. Невеличкі лампадки... на тоненьких ланцюжках. Мир. Пов. II. 56.
Подякувати, -кую, -єш, гл. Поблагодарить. АД. І. 14. От вовк виліз, поїв, подякував і побіг. Рудч. Ск. І. 177. Подякую йому за хліб, за сіль. МВ. І. 139.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці. Гол. Од. 72.
Прителішитися Cм. прителішуватися.
Тіснісічко нар. = тіснісінько. Шейк.